Dropdown Menu

неділя, 24 вересня 2023 р.

Марґарет Етвуд. Рік Потопу. Відгук

Марґарет Етвуд. Рік Потопу. Відгук

Я помилявся. Чи пам’ять збрехала. Але друга книжка трилогії не гірша за першу. У першій відповідальність звалилася на недолугого Джиммі, і він прокляв Деркача. У другій головні героїні Тобі і Рен підготовані виживати у скрутних умовах і навчені пробачати. Такий контраст із долею бідолахи Джиммі.
 
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
 
Читайте також:
Марґарет Етвуд. Орикс і Деркач: На плечі невдахи-Джиммі впала доля майбутнього людства. Джиммі, звісно, ходячий словник, але його єдиним досягненням можна вважати хіба що дружбу з генієм-Деркачем, який і накинув на нього тягар.
Марґарет Етвуд. Сліпий убивця: Під поверхнею приховані ниточки, і простеживши, куди вони ведуть, дізнаєшся, хто за них смикав, а кому не поталанило стати справжнім сліпим убивцею.
Марґарет Етвуд. Оповідь служниці: Служниці – це гіпертрофовані сурогатні мами. Гілеад перетворив жінок на «ходячі матки», але я якось не одразу втямив, що це вони так збочили сурматеринство. Надто добре Етвуд вдаються антиутопії.

Немає коментарів:

Дописати коментар