Про цю
антологію я дізнався або з Читомо, або зі стрічки на Твітері. Навесні River Paw
Press шукало українців й іноземців, які пишуть про війну. І я теж відправив
пару своїх віршів (бо саме навесні в мені знову прокинувся поет – але його
вистачило якраз на ці пару віршів).
У збірці
мені найбільше сподобалися вірші цих авторів: Ольга Брагина, Дарина Гладун,
Лесик Панасюк, Таня Родіонова, Юлія Вротна, Елла Євтушенко, – і окремо
переклади Олени О’Лір. Також я в захваті від усієї іноземної секції – як тим
відгуком, який Україна знайшла в їхній душі, так і якістю їхньої поезії, вони
всі дуже гарно написані.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Антологія молодої поезії США: Якось я
читав, що сучасну американську поезію неможливо не читати голосом
Малковича-молодшого. Це за титанічну працю з укладання збірки. Виділю тут Джессіку
Ельзассер, Марка Маккі, Камілу Ранкін, Закарі Шомберґа.
→ Розмах крил (антологія сучасної ірландської поезії): Тут переважають поети старшого покоління. Вірші перевантажені
переживаннями, які зрозумілі тільки автору. Автор пише метафорами, але у нього
виходить не прекрасне полотно, а шифр.
Немає коментарів:
Дописати коментар