Я не знаю,
як сприймуть цей роман ті, кого не забавляє кепкування літераторів про
літературу. Це – енциклопедія для дошкільнят, яким треба пояснити, що таке
лимон, оправлена в сюжет, де дві вантажівки несуться одна на одну. Тільки,
звісно, це не вантажівки, а люди.
Шляхи двох
героїв сходяться в одній точці. Невизнаний письменник-фантаст Кілґор Траут їде
на мистецьку конференцію, щоб розповісти «яким є справжнє життя». Водночас багатій
Двейн Гувер потроху божеволіє, і книжка Траута має стати для нього останньою
краплею.
Таким чином
є два герої. Обидва вважають, що пізнали заключну істину. Ці дві істини,
зрозуміло, не збігаються. Тож вони живуть у світі, зовсім позбавленому істини,
тому що його Творець може вигадати будь-що, навіть помістити себе всередину
свого твору і кепкувати із себе ж.
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
Читайте також:
→ Курт Воннеґут. Бойня номер п’ять: Біллі з
невідомих причин мандрує у часі до визначних подій у своєму житті. Можливо,
він, як і жителі планети Тральфамадор, які викрадають його для свого зоопарку,
живе у чотирьох вимірах.
→ Джозеф Геллер. Пастка-22: Армія – місце
абсурдне. Війна – сама собою абсурдна. Армія на війні – тим паче. Проте за
шибеничним гумором прихована серйозність. Кожен військовий, зображений ходячим
анекдотом, має свою драму.
→ Вінстон Грум. Форрест Гамп: Пригоди
Форреста Гампа – це зайвий доказ того, яким абсурдним інколи може бути життя.
Проте також це нагадування, що можливості чекають на нас за кожним поворотом,
просто не слід одразу від них відмовлятися.
Немає коментарів:
Дописати коментар