Дж. К. Ролінґ. Гаррі Поттер і напівкровний Принц. Відгук

Моя улюблена частина. У фільмі показали лише пару епізодів з дитинства Волдеморта – і все. Книга ж розповідає про його життя – чи те, що про нього відомо. Тобто він не був просто специфічним учнем, а потім раптом став Темним Лордом. Ні, він справді щось робив у проміжку між закінченням школи і вбивством батьків Поттера. А ще тут нескінченна дискусія про те, чи Снейп – гнида. Тобто, було відомо, що він мудак. А тепер питається, чи він гнида. Дамблдор запевняє, що ні. І це цікавіше, ніж просто фільмове Always.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Дж. К. Ролінґ. Гаррі Поттер і філософський камінь: Напишу про те, що найбільше мене здивувало із забутого. Наприклад, те, як Невіл поступово мужніє. Після неодноразових переглядів фільмів здається, що він якось надто раптово вирішив стати на шляху в друзів.

→ Дж. К. Ролінґ. Гаррі Поттер і таємна кімната: У другій книзі привиди всюди: Міртл (яка витримала іспит екранізацією), Майже-Безголовий Нік (який у фільмі лише мимохідь), професор Бінс (відсутній) і Півз (він все ж полтергейст, але всі завжди плутають).

→ Дж. К. Ролінґ. Гаррі Поттер і в’язень Азкабану: Найбільше в третьому фільмі забули про Квіддич. Якщо не читати книги, в четвертому фільмі раптом з’являється Чо, яка чомусь дуже подобається Гаррі, і Седрік, надзвичайний ловець і чарівник взагалі.