Вілбур Сміт. Сонячний Птах. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Авторка: Вілбур Сміт (Wilbur Smith)

Країна походження: ПАР

Назва оригіналу: The Sunbird

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1972

Рік перекладу: 2013

Перекладач: Віктор Шовкун

Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля

 

Порівнюю «Око тигра» і «Сонячного птаха» і виникає питання: а це справді писав Вілбур Сміт? «Око тигра» – пригодницький роман про пошук скарбів і гангстерів, а любовна лінія там – по-попсовому джеймс-бондівська. «Сонячний птах» – багаторівневий роман, і ці дві книги належать до різних Всесвітів.

Горбань доктор Кейзин, археолог і викладач, здавна дружить з красенем Стевенсантом, мільярдером і філантропом. Коли з Ботсвани надходять аерознімки, вони розуміють, що це підтвердить теорію, над якою вже давно працював Кейзин, а саме, що залишки карфагенців припливли до південної Африки і заснували там нову державу, яка протрималася там кілька століть до переселення на ці території народів банту. Отже, Кейзин вирушає у експедицію, профінансовану Стевенсантом, яка має докорінно змінити наше уявлення про історію Африки.

Якби це було все, то історія була б така собі. Було цікаво прочитати про те, як Вілбур Сміт обігрує справжні гіпотези про існування карфагенських колоній на півдні Африки. Проте книга виявилася набагато глибшою. Не обійшлося без любовних ліній, але вийшло куди заплутаніше, ніж очікувалося. Є тут протистояння чорношкірих місцевих з білими прибульцями, для яких за сотні років ці краї теж стали рідними (не без присмаку расизму). Є ледь не магічний історичний паралелізм, який, одначе, веде до різних розв’язок. Є пригоди, як в іншій книзі автора, а є й історичні екскурси (знаю, що Сміт ретельно вивчає джерела, якщо пише щось на історичну тематику). І головна тема – дружба і вірність двох, здавалося б, абсолютно різних особистостей, як фізично, так і духовно. Дружба, зрада і прощення. Такі книги просто не мають права губитися на поличках книгарень.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Вілбур Сміт. Око тигра. У пошуках скарбів: Гаррі був контрабандистом, але зараз розважає багатих туристів. Та старі друзі з криміналу не дають йому спокою, і він вплутується в карколомну пригоду, де його чекає кохання, небезпека і затонулі скарби.

Вілбур Сміт. Око тигра. У пошуках скарбів. Відгук

Прочитано в рамках проекту Африка.

 

Авторка: Вілбур Сміт (Wilbur Smith)

Країна походження: ПАР

Назва оригіналу: The Eye of the Tiger

Мова оригіналу: англійська

Рік видання: 1975

Рік перекладу: 2016

Перекладач: Віктор Шовкун

Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля

 

Ця книга та всі інші цього автора тут тільки через те, що написані південноафриканцем. Не буду казати, що пригодницькі романи про пошуки скарбів – це нижче моєї планки. Просто я шукаю в літературі зовсім іншого. А це, власне, не більше і не менше того, на що скеровує анотація. Головний герой Гаррі був контрабандистом, та й досі інколи підробляє на стороні, але тепер вирішив осісти на острові в Індійському океані і зазвичай розважає багатих туристів, які хочуть на все життя запам’ятати, як зловили велику рибину (навіть якщо рибину зловили не вони і не така вона вже й велика). Але старі друзі з криміналу не дають спокою Гаррі, і він вплутується в шаблонно-карколомну пригоду, де його чекає кохання, небезпека і затонулі скарби. Автору вдалася захоплива і динамічна книга, дарма, що я в цю категорію ніколи не зазираю і поза проектом навряд чи колись зазирну.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Патриція Гайсміт. Ріплі під водою: Тому Ріплі завжди вдавалося вийти сухим з води тільки за рахунок майстерності переконання. Але знахідки нових сусідів доводять, наскільки хитким є його становище. Та Том знову нагадує себе змолоду.

Кейт Елізабет Расселл. Моя темна Ванесса. Відгук

Завжди постає питання, чи можу я, чоловік, адекватно сприймати такі твори? З одного боку, відповідь проста – ні, я завжди буду далеким від найтонших, найпотаємніших жіночих переживань, навіть якщо буду копирсатися в них до кінця свого життя; мені просто ніколи не стати жінкою (і зміна статі – не панацея). З другого боку, попри це очевидне обмеження, очевидним є і таке допущення: жінки пишуть не тільки для жінок. Так само, відкрию секрет, чоловіки не пишуть тільки для чоловіків. Можна трохи відійти вбік і почати полеміку про те, що Аманда Ґорман не пише, щоб її перекладали виключно чорні молоді поетки. Але це вже перекладацьке і до відгуку на роман має десятий стосунок.

Анотації дуже спрощують зміст книги. От є, скажімо, «Лоліта», де про все розкаже дядько, а є «Ванесса», де про те саме розкаже дівчина. Також помилкою стане шукати тут безперечну історію кохання або, навпаки, деміфологізацію заборонених стосунків між дорослим чоловіком та неповнолітньою дівчиною. Їхній емоційний зв’язок – це щось значно складніше. І я не може не похвалити авторку. Вона писала книгу вісімнадцять років, і якщо саме це дозволило їй вибудувати саме таку структуру, яка відкриває нові подробиці якраз тоді, коли це необхідно, то така затримка була не дарма.

І от саме ця еволюція стосунків ставить книгу на зовсім інший рівень. Можна прочитати перші розділи і повісити ярлики: Стрейн – хижак, Ванесса – жертва. І хіба це не так, враховуючи, як він скористався з її недосвідченості? І попри те, що вона вмовляла себе, що хоче цього? Але з роками у них все по-іншому: вона залежна від нього, а він дистанціюється. Проте і такий погляд дуже спрощує картину того, крізь що вони пройшли і що чекає їх наприкінці. І, схоже, в цьому і є суть книги: тут немає сенсу розжовувати, що є злочинець і є жертва, але куди важливіше те, як бачать ситуацію вони самі. Ну і, звісно, якби вони сприймали її так само, як суспільство, цієї книги не було б.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Джон Максвелл Кутзее. Безчестя: Викладач спокушається на студентку, але через це його звільняють. Для нього цей роман залишається чимось природним, що стається між чоловіком і жінкою, незалежно від віку. Проте йому все ж вдається стати на місце її батьків.

→ Кадзуо Ішіґуро. Залишок дня: У дворецького Стівенса завжди була мета і він до кінця своїх днів готовий до неї йти. Роман не дає оцінку відданому служінню іншим… або світу. Книга просто констатує факт – є люди, ладні віддати все заради інших.