Кейт Аткінсон. За лаштунками в музеї. Відгук

Тут неможливо не провести паралелі з романом «Сто років самотності». Також історія багатолюдного роду (який, щоправда, не переривається), на щастя, лише декілька повторюваних імен (що не дуже заплутує) і дрібка магічного реалізму.

Рубі Леннокс народжується в післявоєнному англійському місті Йорк. Разом з батьками і двома сестрами вона живе у старовинному будинку, на першому поверсі якого працює зоомагазин. На думку Рубі, крім її родини, у стінах будинку живуть привиди минулих поколінь. Можливо, саме цей зв’язок з минулим дозволяє зазирнути у життя жінок, які дали життя Рубі – це її мати Банті, бабуся Нелл і прабабуся Еліс.

Майже всі жінки з цього роду, зокрема сестри вищеназваних героїнь, мали нещасливе життя: невдалі шлюби, смерть дітей, втрата зв’язку з рідними, дві світові війни. Найголовніше – це брак розуміння одне між одним, попри однаково тяжкі долі. На плечах Рубі лежить важче завдання, ніж було в її попередниць – знайти вихід з лабіринту безперервних страждань.

Цей роман вирізняється з-поміж багатьох тим, що приносить задоволення на кількох рівнях. Тут є і наскрізні елементи – заяча лапка, медальйон, фотографії – предмети, які передаються з покоління в покоління. Історії різних персонажів також заслуговують на окрему увагу. Десь є спойлери про події, які відбудуться через кілька розділів, а десь натяки розкидані, мов крихти, і тут вже читач сам повинен їх збирати, що унеможливлює одноманітність і нудність. Та й самі герої не здаються двовимірними.

Ще на початку книги стало зрозуміло, що це один з тих особливих сучасних творів, які перш за все намагаються просто показати життя таким, як воно є – без чорного і білого, без неймовірних пригод, без пропаганди будь-яких поглядів авторки, які вона ховає за сюжетом. Зробити щось подібне була спроба у «Залишку дня», але Аткінсон це вдалося краще, ніж Ішіґуро, в багатьох аспектах.

 

10 найкраща книга в моєму житті?

9 почесне місце на полиці

8 обов’язково до прочитання

7 варте уваги

6 краще за середнє

5 прийнятне чтиво

4 гірше за середнє

3 щось тут не склалося

2 неможливо читати

1 найгірша книга у світі

0 складно назвати це книгою

 

Читайте також:

→ Кадзуо Ішіґуро. Залишок дня: У дворецького Стівенса завжди була мета і він до кінця своїх днів готовий до неї йти. Роман не дає оцінку відданому служінню іншим… або світу. Книга просто констатує факт – є люди, ладні віддати все заради інших.

→ Арундаті Рой. Бог Дрібниць: Старші члени родини, життя яких не можна назвати цілковито успішним, занапащають життя молодшим. Неможливо з певністю сказати, чи вони винні, чи традиції суспільства, в якому вони живуть.

→ Марґарет Етвуд. Сліпий убивця: В романі п’ять рівнів – Айріс, яка на схилі літ розповідає про свою молодість, тоді газетні вирізки і текст Лориної книги, в якій чоловік розповідає жінці про інопланетний світ, в якому живуть сліпі убивці.