Dropdown Menu

пʼятниця, 10 січня 2020 р.

Артем Чапай. Дивні люди. Відгук

Артем Чапай. Дивні люди. Відгук

Артему Чапаю довелося влізти в шкуру неандертальця, щоб показати людяність. Хто в цьому винен – автор чи все ж люди? Наприклад, Вінстону Груму довелося зробити щось подібне з Форрестом Гампом, щоб відмежувати ідіота від дурнів, але тут різні акценти.
Якщо перетерпіти сумбурні дитячі спогади Стьопи Вовка – головного героя «Дивних людей» – і дістатися до оповіді про нормальне (ніби) життя, коли вже не так часто звертаєш увагу, чиє воно саме, то читати стає значно легше. У Чапая менше абсурдності, ніж у Грума, але все одно він описує багато дивних людей і дивних речей, які з ними кояться. Стьопа потрапляє в трагікомічні ситуації, це не дає занудьгувати, і тема домашнього насильства (і не тільки домашнього) – це те, від чого не можна відвертати очей, але найбільше мене зачепили два монологи.
Це, власне, крик душі двох митців – Богдана-порнографа і Анатолія Омеляненка. Богдан прагне до високого мистецтва, але змушений знімати маскульт. Поет Омеляненко побував на вершині, побачив, що там нічого ловити, і спустився на дно. І якось так виходить, що Стьопа Вовк розповідає про дивних людей, які разом складають Україну (це, я зрозумів, основний задум автора), а я залишився з митцями, і для мене ця книга – про верх і низ, про екстремуми нашого життя.

10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою

Читайте також:
→ Вінстон Грум. Форрест Гамп: Пригоди Форреста Гампа – це зайвий доказ того, яким абсурдним інколи може бути життя. Проте також це нагадування, що можливості чекають на нас за кожним поворотом, просто не слід одразу від них відмовлятися.
→ Вінстон Грум. Гамп і компанія: Найуспішніший дурень знову підкорює світ. Проте Форрест вже не здавається обдарованим ідіотом, він все більше змахує на телепня-невдаху, страждання якого заслужені.
→ Сергій Бут. Аляска: Рятувальника Антона прямо в гідрокостюмі доставляють до психіатричної клініки у відділення для найважчих випадків. Там він має намір вилікуватися від нападів галюцинацій, але стикається з каральними методами вітчизняної медицини.

Немає коментарів:

Дописати коментар