Dropdown Menu

З яким звуком падає дерево, коли його ніхто не чує? Специфіка перекладу коміксів

Місце проведення: Львів, вул. Галицька, 1
Дата: 22 вересня 2018
Організатори: Форум видавців, CoMMuna
Лектор: Ярослава Стріха, Олена Оксенич
Формат: майстерня

Специфіка перекладу коміксів:
1. Бабл трабл.
Розмір реплік в мові перекладу відрізняється від розміру реплік в мові оригіналу. Слова в українській мові загалом довші, ніж в англійській, тому й репліки зазвичай довші, але бувають і протилежні випадки. В таких ситуаціях слід за можливістю коригувати довжину репліки (скорочувати або збільшувати). В сучасніших коміксах також є опція змінити розмір бульбашки, щоб вона відповідала довжині репліки.
2. Плакати, вивіски, таблички.
Проблема з довжиною також стосується цих елементів. В оригіналі на плакаті може міститися чотири слова, розбиті на чотири рядки, які адекватно можуть перекладатися двома словами, однак такий варіант буде складно розмістити на такому ж плакаті. Слід підбирати переклад, максимально наближений за довжиною і кількістю слів до оригіналу.
3. Звуконаслідування.
В американській традиції коміксів досить усталений набір слів і вигуків, які передають певні звуки – пострілів, ударів, плямкання тощо, але дуже часто складно знайти для них українські відповідники. Найкраще – знайти питомо український еквівалент або принаймні створити свій. У крайньому випадку – транслітерувати англійський варіант. Від себе додам, що можна користуватися сторінкою на Вікіпедії про міжмовну ономатопею і незавершений проект Ономатопедії, створений Росавою Дощик і доповнений командою «Третьої паралелі».
4. Акцент і наголос.
В українській прозі акцентоване слово виділяється курсивом. В коміксах це прийнято робити напівжирним шрифтом. При перекладі не обов’язково акцентувати на тому ж слові, яке було виділене в оригіналі. Натомість потрібно виділяти те слово, на якому будуть ставити наголос в українській мові. Слід розуміти, що ці слова не завжди співпадають. В окремих випадках акцент робиться за допомогою порядку слів або таких часток, як «ж», «же» тощо.
5. Інтерсеміотичні геги.
Тут мається на увазі гра слів, утворена на стику малюнку та репліки. Вирвана з контексту репліка може здатися цілком нормальною, але на тлі малюнку вона набуває нового значення. Саме тому текст коміксу слід перекладати нерозривно від подій на малюнку, до яких відноситься текст.
6. Комікси як великий цитатник.
Комікси – це чудове місце для вжитку алюзій як текстуального, так і візуального характеру. Неодноразово в коміксах були використані цитати відомих людей і вигаданих персонажів, посилання на значні події і видатні твори, репродукції фотографій і картин світового значення. Перекладач повинен уважно перевіряти оригінал на наявність таких алюзій, щоб вони не були втрачені в перекладі.
7. Імення.
До імен таких персонажів, як Бетмен і Супермен, ми вже звикли попри те, що в українській ці власні назви не значать абсолютно нічого. Ці імена вже давно перенесені в українську масову культуру і закріпилися там, в той час як незліченна кількість інших власних назв досі залишається неперекладеною. Саме тут можна застосовувати більш буквальний переклад. Якби так сталося з Бетменом, він був би у нас Людиною-кажаном. Важливо також звертати увагу на можливу алітерацію в іменах, яку бажано передати і в українській мові бодай іншими буквами.

Немає коментарів:

Дописати коментар