Dropdown Menu

субота, 29 квітня 2017 р.

Айзек Азімов. Роботи та Імперія. Рецензія

Чим міг би я уявити, що покірний людям, як і всі інші роботи, Даніел Оліва на додачу до вже існуючих трьох законів робототехніки сформулює нульовий? Чи міг би я уявити, що той же Даніел разом із першим в історії роботом-телепатом Жискаром Ревентловом викриють змову проти Землі без допомоги героя трьох попередніх романів – слідчого Елайджи Бейлі? Чи міг би я уявити, що роботи, яких земляни створили собі на поміч, а потім чимдалі більше відмовлялися від них, визначать подальшу долю своїх творців?
Майже без очевидних спойлерів про роман «Роботи та Імперія» Айзека Азімова.
Пройшло сто шістдесят років після смерті Бейлі. Попередній власник Даніела і Жискара, професор Фастолф заповідає двох роботів Гладії – колишній коханій Бейлі. Уродженка одного зі світів позаземців, Солярії, а тепер громадянка іншого світу, Аврори, вона вирушає разом з Діджі Бейлі (нащадком землянина у сьомому поколінні) до своєї першої домівки, яку, як вважається, покинули всі її жителі.
Під час подорожі вона знаходить своє покликання – встановити мир між усім людством – землянами, позаземцями і переселенцями, які стають дедалі впливовішими. У двох роботів, які супроводжують її, своя мета: вони відчувають, що позаземці, які ще два століття тому мали повний контроль над землянами, а тепер лише безсило споглядають, як переселенці покидають рідну планету і освоюють нові світи, ще не полишили спроб повернути собі колишню велич. Тому вони роблять все, щоб відвернути кризу, яку ще двісті років тому передрікав ще сам Бейлі.
Цікаве саме те, як два роботи, які не мають навичок Елайджи, які не здатні принаймні копіювати хід людських міркувань, яких сковують у діях закони робототехніки, маючи лише дві переваги – вміння відчувати чужі емоції та інтелект, максимально наближений до людського, – дістаються поставленої мети заради кращого майбутнього для людства.
Кілька уривків із саги про роботів наостанок.
«Все ж ближчими до її тодішнього "життя подібного до смерті" були місяці піднесених почуттів, які вона провела зі своїм "другим не-чоловіком", так вона називала його подумки»
«Позаземці не шкодуючи сил відрікалися від свого походження. Вони не вважали себе колишніми землянами в першому поколінні – чи у будь-якому іншому»
«Знадобилося декілька тижнів напружених роздумів, перш ніж я виудила з добре прихованої частини своєї підсвідомості слизький спогад про схему, яка постала в моїй уяві нізвідки двадцять п’ять десятиліть тому»
«Коли їй ставили питання, її відповіді були настільки стислими, наскільки це не суперечило розумінню справи, і настільки ухильними, наскільки це не суперечило чемності»
«Друже Даніел, я припинив дивуватися здатності людської душі утримувати в собі два протилежних почуття одночасно. Я просто змирився з цим»
«Вражає те, як сукупністю тверджень, які поодинці відповідають дійсності, можна викликати ефект, який не може дати сама правда»

Немає коментарів:

Дописати коментар