Dropdown Menu

субота, 16 вересня 2023 р.

Василь Кожелянко. Дефіляда в М*скві. Відгук

Василь Кожелянко. Дефіляда в Москві. Відгук

Є пара справді смішних розділів. Проте історії тут – на кількадесят сторінок. Туди додані алюзії заради гумору, але щось мені здається, що я писав подібне ще в школі. Решта твору – це просто комедійні скетчі, які лише якось побіжно торкаються сюжету. Було приємно прочитати про крах СРСР, але мистецького задоволення немає.
 
10 найкраща книга в моєму житті?
9 почесне місце на полиці
8 обов’язково до прочитання
7 варте уваги
6 краще за середнє
5 прийнятне чтиво
4 гірше за середнє
3 щось тут не склалося
2 неможливо читати
1 найгірша книга у світі
0 складно назвати це книгою
 
Читайте також:
Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач: Внаслідок операції, серце Івана Левицького замінюють на механічне. У цьому не було б нічого незвичного, але його справжнє серце є предметом давньої гри і належить – буквально – не тільки йому одному.
Ярослав Мельник. Маша, або Постфашизм: Після перемоги фашизму з людей нижчих рас зробили сторів – людиноподібних тварин. Стори виглядають так само, як люди, але, позбавлені людського виховання, вони розумово скотилися до худоби.
Наталка Сняданко. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма: Книга написана уривками про кілька поколінь родини і на позначці у чверть книги досі незрозуміло, чи є тут якийсь сюжет. Схоже просто на мемуари тривалістю у століття.

Немає коментарів:

Дописати коментар