Террі Джонс, Алан Ерейра. Життя у середньовіччі Террі Джонса. Рецензія

Не дуже часто, але інколи я читаю ще щось, крім художньої літератури. Особливо я цікавлюся медієвістикою, яка фокусується на побуті та культурі середніх віків. Однією із книг, присвячених цій темі, є «Життя у середньовіччі Террі Джонса». Террі Джонс – член британської комік-групи «Монті Пайтон», втім, хочу попередити, що він разом із співавтором Аланом Ерейрою подбали про те, щоби перш за все книга була історично достовірною. Будь-яких жартів тут обмаль.

Книга в подробицях описує життя різних верств населення – селянин, менестрель, розбійник (вигнанець), монах, філософ (алхімік), лицар, незаміжня дівчина, король постають у незвичному для сучасної людини світлі. Автори спробували відшарувати від правди вигадки романтиків XIX століття і голівудських режисерів. У підсумку отримали те, що відомо науковцям, але насилу вкладається в голові тих, хто вчив історію лише в загальноосвітній школі, – середні віки були не краще і не гірше, ніж звичайна людина їх собі уявляє, вони були просто інші. Дещо нам було складно зрозуміти, тому ми вигадали щось на заміну, а деякі речі зрозуміти просто, але зручніше було їх спотворити. Саме так і виникло середньовіччя, яке існує у загальній свідомості.

Кілька уривків, насправді не дуже характерних для книги, сторінки якої все ж рясніють цитатами з першоджерел, а не прикладами дитсадкового гумору. На мою думку, градус пристойності в цілому витриманий.

«Старий феодальний лад було зруйновано, і землевласники зрозуміли, що якщо селяни тепер не мають жодних зобов’язань перед ними, то вони так само вільні від будь-яких зобов’язань, які стосувалися б опіки над селянами. Ось так селяни віч-на-віч зустрілися зі своїм найлютішим природним ворогом – вівцями»

«Заможні люди мали змогу справлятися із системою правосуддя, даючи хабара – казали, що зашморг здавлював їхній гаманець так само, як здавлював шию бідняка під час повішання»

«Абатства ніколи не виходили заміж і ніколи не помирали, тому їхні землі ніколи не потрапляли на ринок і залишалися поза середньовічною каруселлю перерозподілу землі шляхом насильницької смерті та конфіскації маєтків»

«Монастирі – молитовні фабрики – стали комерційними підприємствами і, як наслідок, вони просто не могли виконувати свою початкову функцію»

«Однак участь у хрестовому поході тепер вважалася спокутою самою по собі: лицар міг врятувати свою душу, влаштувавши різанину»

«Можливо, Вільгельм Завойовник заохочував до шлюбів з англійцями, щоб закріпити своїх людей у їхній новій країні, але Крістіна не мала наміру ні з ким закріплювати стосунки у ліжку»